тя́гнучий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тя́гнучий | тя́гнуча | тя́гнуче | тя́гнучі |
родовий | тя́гнучого | тя́гнучої | тя́гнучого | тя́гнучих |
давальний | тя́гнучому | тя́гнучій | тя́гнучому | тя́гнучим |
знахідний | тя́гнучий, тя́гнучого | тя́гнучу | тя́гнуче | тя́гнучі, тя́гнучих |
орудний | тя́гнучим | тя́гнучою | тя́гнучим | тя́гнучими |
місцевий | на/у тя́гнучому, тя́гнучім | на/у тя́гнучій | на/у тя́гнучому, тя́гнучім | на/у тя́гнучих |