тіньолю́бний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тіньолю́бний | тіньолю́бна | тіньолю́бне | тіньолю́бні |
родовий | тіньолю́бного | тіньолю́бної | тіньолю́бного | тіньолю́бних |
давальний | тіньолю́бному | тіньолю́бній | тіньолю́бному | тіньолю́бним |
знахідний | тіньолю́бний | тіньолю́бну | тіньолю́бне | тіньолю́бні |
орудний | тіньолю́бним | тіньолю́бною | тіньолю́бним | тіньолю́бними |
місцевий | на/у тіньолю́бному, тіньолю́бнім | на/у тіньолю́бній | на/у тіньолю́бному, тіньолю́бнім | на/у тіньолю́бних |