| убира́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (одягати кого-небудь) | ||
| Інфінітив | убира́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убира́ймо | |
| 2 особа | убира́й | убира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убира́тиму | убира́тимемо, убира́тимем |
| 2 особа | убира́тимеш | убира́тимете |
| 3 особа | убира́тиме | убира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убира́ю | убира́ємо, убира́єм |
| 2 особа | убира́єш | убира́єте |
| 3 особа | убира́є | убира́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| убира́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | убира́в | убира́ли |
| жін. р. | убира́ла | |
| сер. р. | убира́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убира́вши | ||