уга́чений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уга́чений | уга́чена | уга́чене | уга́чені |
родовий | уга́ченого | уга́ченої | уга́ченого | уга́чених |
давальний | уга́ченому | уга́ченій | уга́ченому | уга́ченим |
знахідний | уга́чений | уга́чену | уга́чене | уга́чені |
орудний | уга́ченим | уга́ченою | уга́ченим | уга́ченими |
місцевий | на/в уга́ченому, уга́ченім | на/в уга́ченій | на/в уга́ченому, уга́ченім | на/в уга́чених |