| уда́влювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уда́влювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уда́влюймо | |
| 2 особа | уда́влюй | уда́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уда́влюватиму | уда́влюватимемо, уда́влюватимем |
| 2 особа | уда́влюватимеш | уда́влюватимете |
| 3 особа | уда́влюватиме | уда́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уда́влюю | уда́влюємо, уда́влюєм |
| 2 особа | уда́влюєш | уда́влюєте |
| 3 особа | уда́влює | уда́влюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уда́влюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уда́влював | уда́влювали |
| жін. р. | уда́влювала | |
| сер. р. | уда́влювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уда́влюваний | ||
| Безособова форма | ||
| уда́влювано | ||
| Дієприслівник | ||
| уда́влювавши | ||