| укло́н – іменник чоловічого роду | ||
| (похила поверхня) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | укло́н | укло́ни |
| родовий | укло́ну | укло́нів |
| давальний | укло́ну, укло́нові | укло́нам |
| знахідний | укло́н | укло́ни |
| орудний | укло́ном | укло́нами |
| місцевий | на/в укло́ні | на/в укло́нах |
| кличний | укло́не* | укло́ни* |