| уко́чуватися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (ставати рівним, гладким від їзди або оброблення котком) | ||
| Інфінітив | уко́чуватися, уко́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уко́чуватиметься | уко́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уко́чується | уко́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́чуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уко́чувався, уко́чувавсь | уко́чувалися, уко́чувались |
| жін. р. | уко́чувалася, уко́чувалась | |
| сер. р. | уко́чувалося, уко́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уко́чувавшись | ||