| умилосе́рдитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | умилосе́рдитися, умилосе́рдитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умилосе́рдьмося, умилосе́рдьмось | |
| 2 особа | умилосе́рдься | умилосе́рдьтеся, умилосе́рдьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умилосе́рджуся, умилосе́рджусь | умилосе́рдимося, умилосе́рдимось, умилосе́рдимся |
| 2 особа | умилосе́рдишся | умилосе́рдитеся, умилосе́рдитесь |
| 3 особа | умилосе́рдиться | умилосе́рдяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умилосе́рдився, умилосе́рдивсь | умилосе́рдилися, умилосе́рдились |
| жін.р. | умилосе́рдилася, умилосе́рдилась | |
| сер.р. | умилосе́рдилося, умилосе́рдилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умилосе́рдившись | ||