| умиротвори́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | умиротвори́тися, умиротвори́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | умиротворі́мося, умиротворі́мось, умиротворі́мся | |
| 2 особа | умиротвори́ся, умиротвори́сь | умиротворі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | умиротворю́ся, умиротворю́сь | умиротворимо́ся, умиротворимо́сь, умиротвори́мся |
| 2 особа | умиротвори́шся | умиротворите́ся, умиротворите́сь |
| 3 особа | умиротвори́ться | умиротворя́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | умиротвори́вся, умиротвори́всь | умиротвори́лися, умиротвори́лись |
| жін.р. | умиротвори́лася, умиротвори́лась | |
| сер.р. | умиротвори́лося, умиротвори́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умиротвори́вшись | ||