| уніфіка́торський – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уніфіка́торський | уніфіка́торська | уніфіка́торське | уніфіка́торські |
| родовий | уніфіка́торського | уніфіка́торської | уніфіка́торського | уніфіка́торських |
| давальний | уніфіка́торському | уніфіка́торській | уніфіка́торському | уніфіка́торським |
| знахідний | уніфіка́торський, уніфіка́торського | уніфіка́торську | уніфіка́торське | уніфіка́торські, уніфіка́торських |
| орудний | уніфіка́торським | уніфіка́торською | уніфіка́торським | уніфіка́торськими |
| місцевий | на/в уніфіка́торському, уніфіка́торськім | на/в уніфіка́торській | на/в уніфіка́торському, уніфіка́торськім | на/в уніфіка́торських |