| упи́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (напитися, стати п’яним) | ||
| Інфінітив | упи́тися, упи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упи́ймося, упи́ймось | |
| 2 особа | упи́йся | упи́йтеся, упи́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уп’ю́ся, уп’ю́сь | уп’ємо́ся, уп’ємо́сь, уп’є́мся |
| 2 особа | уп’є́шся | уп’єте́ся, уп’єте́сь |
| 3 особа | уп’є́ться | уп’ю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упи́вся, упи́всь | упи́лися, упи́лись |
| жін.р. | упи́лася, упи́лась | |
| сер.р. | упи́лося, упи́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| упи́вшись | ||