| упослі́дити – дієслово доконаного виду | ||
| (принизити, зневажити, поставити нижче себе) | ||
| Інфінітив | упослі́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | упослі́дьмо | |
| 2 особа | упослі́дь | упослі́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | упослі́джу | упослі́димо, упослі́дим |
| 2 особа | упослі́диш | упослі́дите |
| 3 особа | упослі́дить | упослі́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | упослі́див | упослі́дили |
| жін.р. | упослі́дила | |
| сер.р. | упослі́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| упослі́джений | ||
| Безособова форма | ||
| упослі́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| упослі́дивши | ||