| уруба́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (рубаючи, поранитися) | ||
| Інфінітив | уруба́тися, уруба́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уруба́ймося, уруба́ймось | |
| 2 особа | уруба́йся, уруба́йсь | уруба́йтеся, уруба́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уруба́тимуся, уруба́тимусь | уруба́тимемося, уруба́тимемось, уруба́тимемся |
| 2 особа | уруба́тимешся | уруба́тиметеся, уруба́тиметесь |
| 3 особа | уруба́тиметься | уруба́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уруба́юся, уруба́юсь | уруба́ємося, уруба́ємось, уруба́ємся |
| 2 особа | уруба́єшся | уруба́єтеся, уруба́єтесь |
| 3 особа | уруба́ється | уруба́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уруба́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уруба́вся, уруба́всь | уруба́лися, уруба́лись |
| жін. р. | уруба́лася, уруба́лась | |
| сер. р. | уруба́лося, уруба́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уруба́вшись | ||