усува́ння1 – іменник середнього роду | ||
(від: усува”ти – ліквідувати) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | усува́ння | |
родовий | усува́ння | |
давальний | усува́нню | |
знахідний | усува́ння | |
орудний | усува́нням | |
місцевий | на/в усува́нні, усува́нню | |
кличний | усува́ння* |