| уінти́мнюватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уінти́мнюватися, уінти́мнюватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уінти́мнюватиметься | уінти́мнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | уінти́мнюється | уінти́мнюються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уінти́мнюючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уінти́мнювався, уінти́мнювавсь | уінти́мнювалися, уінти́мнювались |
| жін. р. | уінти́мнювалася, уінти́мнювалась | |
| сер. р. | уінти́мнювалося, уінти́мнювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уінти́мнювавшись | ||