| уї́здити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уї́здити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уї́здьмо | |
| 2 особа | уї́здь | уї́здьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уї́жджу | уї́здимо, уї́здим |
| 2 особа | уї́здиш | уї́здите |
| 3 особа | уї́здить | уї́здять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уї́здив | уї́здили |
| жін.р. | уї́здила | |
| сер.р. | уї́здило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уї́жджений | ||
| Безособова форма | ||
| уї́жджено | ||
| Дієприслівник | ||
| уї́здивши | ||