| хму́ритися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | хму́ритися, хму́ритись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хму́рмося, хму́рмось | |
| 2 особа | хму́рся | хму́ртеся, хму́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хму́ритимуся, хму́ритимусь | хму́ритимемося, хму́ритимемось, хму́ритимемся |
| 2 особа | хму́ритимешся | хму́ритиметеся, хму́ритиметесь |
| 3 особа | хму́ритиметься | хму́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хму́рюся, хму́рюсь | хму́римося, хму́римось, хму́римся |
| 2 особа | хму́ришся | хму́ритеся, хму́ритесь |
| 3 особа | хму́риться | хму́ряться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хму́рячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хму́рився, хму́ривсь | хму́рилися, хму́рились |
| жін. р. | хму́рилася, хму́рилась | |
| сер. р. | хму́рилося, хму́рилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хму́рившись | ||