| хороши́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (підправляючи, пригладжуючи і т. ін., надавати чому-небудь кращого, привабливішого вигляду; чепурити, причепурювати) | ||
| Інфінітив | хороши́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хороші́мо, хороші́м | |
| 2 особа | хороши́ | хороші́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хороши́тиму | хороши́тимемо, хороши́тимем |
| 2 особа | хороши́тимеш | хороши́тимете |
| 3 особа | хороши́тиме | хороши́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хорошу́ | хорошимо́, хороши́м |
| 2 особа | хороши́ш | хорошите́ |
| 3 особа | хороши́ть | хороша́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хорошачи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хороши́в | хороши́ли |
| жін. р. | хороши́ла | |
| сер. р. | хороши́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хороши́вши | ||