| хутіре́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | хутіре́ць | хутірці́ |
| родовий | хутірця́ | хутірці́в |
| давальний | хутірцю́, хутірце́ві | хутірця́м |
| знахідний | хутіре́ць | хутірці́ |
| орудний | хутірце́м | хутірця́ми |
| місцевий | на/у хутірці́, хутірцю́ | на/у хутірця́х |
| кличний | хутірцю́* | хутірці́* |