хітли́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | хітли́вий | хітли́ва | хітли́ве | хітли́ві |
родовий | хітли́вого | хітли́вої | хітли́вого | хітли́вих |
давальний | хітли́вому | хітли́вій | хітли́вому | хітли́вим |
знахідний | хітли́вий | хітли́ву | хітли́ве | хітли́ві |
орудний | хітли́вим | хітли́вою | хітли́вим | хітли́вими |
місцевий | на/у хітли́вому, хітли́вім | на/у хітли́вій | на/у хітли́вому, хітли́вім | на/у хітли́вих |