центробі́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | центробі́жний | центробі́жна | центробі́жне | центробі́жні |
родовий | центробі́жного | центробі́жної | центробі́жного | центробі́жних |
давальний | центробі́жному | центробі́жній | центробі́жному | центробі́жним |
знахідний | центробі́жний | центробі́жну | центробі́жне | центробі́жні |
орудний | центробі́жним | центробі́жною | центробі́жним | центробі́жними |
місцевий | на/у центробі́жному, центробі́жнім | на/у центробі́жній | на/у центробі́жному, центробі́жнім | на/у центробі́жних |