центрівни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | центрівни́й | центрівна́ | центрівне́ | центрівні́ |
родовий | центрівно́го | центрівно́ї | центрівно́го | центрівни́х |
давальний | центрівно́му | центрівні́й | центрівно́му | центрівни́м |
знахідний | центрівни́й | центрівну́ | центрівне́ | центрівні́ |
орудний | центрівни́м | центрівно́ю | центрівни́м | центрівни́ми |
місцевий | на/у центрівно́му, центрівні́м | на/у центрівні́й | на/у центрівно́му, центрівні́м | на/у центрівни́х |