цехове́ць – іменник чоловічого роду, істота | ||
(цеховик) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | цехове́ць | цехівці́ |
родовий | цехівця́ | цехівці́в |
давальний | цехівце́ві, цехівцю́ | цехівця́м |
знахідний | цехівця́ | цехівці́в |
орудний | цехівце́м | цехівця́м |
місцевий | на/у цехівце́ві, цехівцю́, цехівці́ | на/у цехівця́х |
кличний | цехівцю́ | цехівці́ |