цизо́рик – іменник чоловічого роду | ||
(складаний ножик) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | цизо́рик | цизо́рики |
родовий | цизо́рика | цизо́риків |
давальний | цизо́рику, цизо́рикові | цизо́рикам |
знахідний | цизо́рик | цизо́рики |
орудний | цизо́риком | цизо́риками |
місцевий | на/у цизо́рику | на/у цизо́риках |
кличний | цизо́рику* | цизо́рики* |
[діал.] |