цівко́во-зубча́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цівко́во-зубча́тий | цівко́во-зубча́та | цівко́во-зубча́те | цівко́во-зубча́ті |
родовий | цівко́во-зубча́того | цівко́во-зубча́тої | цівко́во-зубча́того | цівко́во-зубча́тих |
давальний | цівко́во-зубча́тому | цівко́во-зубча́тій | цівко́во-зубча́тому | цівко́во-зубча́тим |
знахідний | цівко́во-зубча́тий | цівко́во-зубча́ту | цівко́во-зубча́те | цівко́во-зубча́ті |
орудний | цівко́во-зубча́тим | цівко́во-зубча́тою | цівко́во-зубча́тим | цівко́во-зубча́тими |
місцевий | на/у цівко́во-зубча́тому, цівко́во-зубча́тім | на/у цівко́во-зубча́тій | на/у цівко́во-зубча́тому, цівко́во-зубча́тім | на/у цівко́во-зубча́тих |