чекодрукува́льний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | чекодрукува́льний | чекодрукува́льна | чекодрукува́льне | чекодрукува́льні |
родовий | чекодрукува́льного | чекодрукува́льної | чекодрукува́льного | чекодрукува́льних |
давальний | чекодрукува́льному | чекодрукува́льній | чекодрукува́льному | чекодрукува́льним |
знахідний | чекодрукува́льний | чекодрукува́льну | чекодрукува́льне | чекодрукува́льні |
орудний | чекодрукува́льним | чекодрукува́льною | чекодрукува́льним | чекодрукува́льними |
місцевий | на/у чекодрукува́льному, чекодрукува́льнім | на/у чекодрукува́льній | на/у чекодрукува́льному, чекодрукува́льнім | на/у чекодрукува́льних |