четверни́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | четверни́й | четверна́ | четверне́ | четверні́ |
родовий | четверно́го | четверно́ї | четверно́го | четверни́х |
давальний | четверно́му | четверні́й | четверно́му | четверни́м |
знахідний | четверни́й, четверно́го | четверну́ | четверне́ | четверні́, четверни́х |
орудний | четверни́м | четверно́ю | четверни́м | четверни́ми |
місцевий | на/у четверно́му, четверні́м | на/у четверні́й | на/у четверно́му, четверні́м | на/у четверни́х |