| четверува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | четверува́тися, четверува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | четверува́тиметься | четверува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | четверу́ється | четверу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| четверу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | четверува́вся, четверува́всь | четверува́лися, четверува́лись |
| жін. р. | четверува́лася, четверува́лась | |
| сер. р. | четверува́лося, четверува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| четверува́вшись | ||