чинбарюва́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | чинбарюва́ння | |
родовий | чинбарюва́ння | |
давальний | чинбарюва́нню | |
знахідний | чинбарюва́ння | |
орудний | чинбарюва́нням | |
місцевий | на/у чинбарюва́нні, чинбарюва́нню | |
кличний | чинбарюва́ння* |