| чотиристарі́чний – прикметник | ||||
| (400-рі”чний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | чотиристарі́чний | чотиристарі́чна | чотиристарі́чне | чотиристарі́чні |
| родовий | чотиристарі́чного | чотиристарі́чної | чотиристарі́чного | чотиристарі́чних |
| давальний | чотиристарі́чному | чотиристарі́чній | чотиристарі́чному | чотиристарі́чним |
| знахідний | чотиристарі́чний, чотиристарі́чного | чотиристарі́чну | чотиристарі́чне | чотиристарі́чні, чотиристарі́чних |
| орудний | чотиристарі́чним | чотиристарі́чною | чотиристарі́чним | чотиристарі́чними |
| місцевий | на/у чотиристарі́чному, чотиристарі́чнім | на/у чотиристарі́чній | на/у чотиристарі́чному, чотиристарі́чнім | на/у чотиристарі́чних |