шано́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | шано́вний | шано́вна | шано́вне | шано́вні |
родовий | шано́вного | шано́вної | шано́вного | шано́вних |
давальний | шано́вному | шано́вній | шано́вному | шано́вним |
знахідний | шано́вного, шано́вний | шано́вну | шано́вне | шано́вних, шано́вні |
орудний | шано́вним | шано́вною | шано́вним | шано́вними |
місцевий | на/у шано́вному, шано́внім | на/у шано́вній | на/у шано́вному, шано́внім | на/у шано́вних |