| шепта́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | шепта́тися, шепта́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шепчі́мося, шепчі́мось, шепчі́мся | |
| 2 особа | шепчи́ся, шепчи́сь | шепчі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шепта́тимуся, шепта́тимусь | шепта́тимемося, шепта́тимемось, шепта́тимемся |
| 2 особа | шепта́тимешся | шепта́тиметеся, шепта́тиметесь |
| 3 особа | шепта́тиметься | шепта́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шепчу́ся, шепчу́сь | ше́пчемося, ше́пчемось, ше́пчемся |
| 2 особа | ше́пчешся | ше́пчетеся, ше́пчетесь |
| 3 особа | ше́пчеться | ше́пчуться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ше́пчучись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | шепта́вся, шепта́всь | шепта́лися, шепта́лись |
| жін. р. | шепта́лася, шепта́лась | |
| сер. р. | шепта́лося, шепта́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шепта́вшись | ||