| шеретівни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | шеретівни́й | шеретівна́ | шеретівне́ | шеретівні́ |
| родовий | шеретівно́го | шеретівно́ї | шеретівно́го | шеретівни́х |
| давальний | шеретівно́му | шеретівні́й | шеретівно́му | шеретівни́м |
| знахідний | шеретівни́й, шеретівно́го | шеретівну́ | шеретівне́ | шеретівні́, шеретівни́х |
| орудний | шеретівни́м | шеретівно́ю | шеретівни́м | шеретівни́ми |
| місцевий | на/у шеретівно́му, шеретівні́м | на/у шеретівні́й | на/у шеретівно́му, шеретівні́м | на/у шеретівни́х |