шмір – іменник чоловічого роду | ||
(смола для змащування осей у возі) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | шмір | |
родовий | шмі́ру | |
давальний | шмі́ру, шмі́рові | |
знахідний | шмір | |
орудний | шмі́ром | |
місцевий | на/у шмі́рі, по шмі́ру | |
кличний | шмі́ре* | |
[діал.] |