щі́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | щі́чний | щі́чна | щі́чне | щі́чні |
родовий | щі́чного | щі́чної | щі́чного | щі́чних |
давальний | щі́чному | щі́чній | щі́чному | щі́чним |
знахідний | щі́чний | щі́чну | щі́чне | щі́чні |
орудний | щі́чним | щі́чною | щі́чним | щі́чними |
місцевий | на/у щі́чному, щі́чнім | на/у щі́чній | на/у щі́чному, щі́чнім | на/у щі́чних |