| єврооблігаці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | єврооблігаці́йний | єврооблігаці́йна | єврооблігаці́йне | єврооблігаці́йні |
| родовий | єврооблігаці́йного | єврооблігаці́йної | єврооблігаці́йного | єврооблігаці́йних |
| давальний | єврооблігаці́йному | єврооблігаці́йній | єврооблігаці́йному | єврооблігаці́йним |
| знахідний | єврооблігаці́йний, єврооблігаці́йного | єврооблігаці́йну | єврооблігаці́йне | єврооблігаці́йні, єврооблігаці́йних |
| орудний | єврооблігаці́йним | єврооблігаці́йною | єврооблігаці́йним | єврооблігаці́йними |
| місцевий | на/в єврооблігаці́йному, єврооблігаці́йнім | на/в єврооблігаці́йній | на/в єврооблігаці́йному, єврооблігаці́йнім | на/в єврооблігаці́йних |