імбиро́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | імбиро́вий | імбиро́ва | імбиро́ве | імбиро́ві |
родовий | імбиро́вого | імбиро́вої | імбиро́вого | імбиро́вих |
давальний | імбиро́вому | імбиро́вій | імбиро́вому | імбиро́вим |
знахідний | імбиро́вий | імбиро́ву | імбиро́ве | імбиро́ві |
орудний | імбиро́вим | імбиро́вою | імбиро́вим | імбиро́вими |
місцевий | на/в імбиро́вому, імбиро́вім | на/в імбиро́вій | на/в імбиро́вому, імбиро́вім | на/в імбиро́вих |