існу́ючий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | існу́ючий | існу́юча | існу́юче | існу́ючі |
родовий | існу́ючого | існу́ючої | існу́ючого | існу́ючих |
давальний | існу́ючому | існу́ючій | існу́ючому | існу́ючим |
знахідний | існу́ючий, існу́ючого | існу́ючу | існу́юче | існу́ючі, існу́ючих |
орудний | існу́ючим | існу́ючою | існу́ючим | існу́ючими |
місцевий | на/в існу́ючому, існу́ючім | на/в існу́ючій | на/в існу́ючому, існу́ючім | на/в існу́ючих |