історикозна́вчий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | історикозна́вчий | історикозна́вча | історикозна́вче | історикозна́вчі |
родовий | історикозна́вчого | історикозна́вчої | історикозна́вчого | історикозна́вчих |
давальний | історикозна́вчому | історикозна́вчій | історикозна́вчому | історикозна́вчим |
знахідний | історикозна́вчий | історикозна́вчу | історикозна́вче | історикозна́вчі |
орудний | історикозна́вчим | історикозна́вчою | історикозна́вчим | історикозна́вчими |
місцевий | на/в історикозна́вчому, історикозна́вчім | на/в історикозна́вчій | на/в історикозна́вчому, історикозна́вчім | на/в історикозна́вчих |