іу́дин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | іу́дин | іу́дина | іу́дине | іу́дині |
родовий | іу́диного | іу́диної | іу́диного | іу́диних |
давальний | іу́диному | іу́диній | іу́диному | іу́диним |
знахідний | іу́дин, іу́диного | іу́дину | іу́дине | іу́дині, іу́диних |
орудний | іу́диним | іу́диною | іу́диним | іу́диними |
місцевий | на/в іу́диному, іу́динім | на/в іу́диній | на/в іу́диному, іу́динім | на/в іу́диних |