| | |
| атрибутува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | атрибутува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | атрибуту́ймо |
| 2 особа | атрибуту́й | атрибуту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | атрибутува́тиму | атрибутува́тимемо, атрибутува́тимем |
| 2 особа | атрибутува́тимеш | атрибутува́тимете |
| 3 особа | атрибутува́тиме | атрибутува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | атрибуту́ю | атрибуту́ємо, атрибуту́єм |
| 2 особа | атрибуту́єш | атрибуту́єте |
| 3 особа | атрибуту́є | атрибуту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| атрибуту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | атрибутува́в | атрибутува́ли |
| жін. р. | атрибутува́ла |
| сер. р. | атрибутува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| атрибуто́ваний |
| Безособова форма |
| атрибуто́вано |
| Дієприслівник |
| атрибутува́вши |
