| | |
| ліквідува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ліквідува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ліквіду́ймо |
| 2 особа | ліквіду́й | ліквіду́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ліквідува́тиму | ліквідува́тимемо, ліквідува́тимем |
| 2 особа | ліквідува́тимеш | ліквідува́тимете |
| 3 особа | ліквідува́тиме | ліквідува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ліквіду́ю | ліквіду́ємо, ліквіду́єм |
| 2 особа | ліквіду́єш | ліквіду́єте |
| 3 особа | ліквіду́є | ліквіду́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ліквіду́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ліквідува́в | ліквідува́ли |
| жін. р. | ліквідува́ла |
| сер. р. | ліквідува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ліквідо́ваний |
| Безособова форма |
| ліквідо́вано |
| Дієприслівник |
| ліквідува́вши |
