| | |
| ліцитува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ліцитува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ліциту́ймо |
| 2 особа | ліциту́й | ліциту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ліцитува́тиму | ліцитува́тимемо, ліцитува́тимем |
| 2 особа | ліцитува́тимеш | ліцитува́тимете |
| 3 особа | ліцитува́тиме | ліцитува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ліциту́ю | ліциту́ємо, ліциту́єм |
| 2 особа | ліциту́єш | ліциту́єте |
| 3 особа | ліциту́є | ліциту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ліциту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ліцитува́в | ліцитува́ли |
| жін. р. | ліцитува́ла |
| сер. р. | ліцитува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| ліцито́ваний |
| Безособова форма |
| ліцито́вано |
| Дієприслівник |
| ліцитува́вши |
