| | |
| ла́комитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ласувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ла́комитися, ла́комитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ла́коммося, ла́коммось |
| 2 особа | ла́комся | ла́комтеся, ла́комтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ла́комитимуся, ла́комитимусь | ла́комитимемося, ла́комитимемось, ла́комитимемся |
| 2 особа | ла́комитимешся | ла́комитиметеся, ла́комитиметесь |
| 3 особа | ла́комитиметься | ла́комитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ла́комлюся, ла́комлюсь | ла́комимося, ла́комимось, ла́комимся |
| 2 особа | ла́комишся | ла́комитеся, ла́комитесь |
| 3 особа | ла́комиться | ла́комляться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ла́комлячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ла́комився, ла́комивсь | ла́комилися, ла́комились |
| жін. р. | ла́комилася, ла́комилась |
| сер. р. | ла́комилося, ла́комилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ла́комившись |
