| ландо́ – іменник середнього роду | ||
| (карета з відкидним верхом на чотири місця) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ландо́ | ландо́ |
| родовий | ландо́ | ландо́ |
| давальний | ландо́ | ландо́ |
| знахідний | ландо́ | ландо́ |
| орудний | ландо́ | ландо́ |
| місцевий | на/у ландо́ | на/у ландо́ |
| кличний | ландо́ | ландо́ |
| [арх.] |