| | | | |
| лантухува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | лантухува́тий | лантухува́та | лантухува́те | лантухува́ті |
| родовий | лантухува́того | лантухува́тої | лантухува́того | лантухува́тих |
| давальний | лантухува́тому | лантухува́тій | лантухува́тому | лантухува́тим |
| знахідний | лантухува́тий, лантухува́того | лантухува́ту | лантухува́те | лантухува́ті, лантухува́тих |
| орудний | лантухува́тим | лантухува́тою | лантухува́тим | лантухува́тими |
| місцевий | на/у лантухува́тому, лантухува́тім | на/у лантухува́тій | на/у лантухува́тому, лантухува́тім | на/у лантухува́тих |
