| ласолю́бець – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ласолю́бець | ласолю́бці |
| родовий | ласолю́бця | ласолю́бців |
| давальний | ласолю́бцеві, ласолю́бцю | ласолю́бцям |
| знахідний | ласолю́бця | ласолю́бців |
| орудний | ласолю́бцем | ласолю́бцями |
| місцевий | на/у ласолю́бцеві, ласолю́бці, ласолю́бцю | на/у ласолю́бцях |
| кличний | ласолю́бцю | ласолю́бці |
| [розм.] |