| | |
| латунюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | латунюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | латуню́ймо |
| 2 особа | латуню́й | латуню́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | латунюва́тиму | латунюва́тимемо, латунюва́тимем |
| 2 особа | латунюва́тимеш | латунюва́тимете |
| 3 особа | латунюва́тиме | латунюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | латуню́ю | латуню́ємо, латуню́єм |
| 2 особа | латуню́єш | латуню́єте |
| 3 особа | латуню́є | латуню́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| латуню́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | латунюва́в | латунюва́ли |
| жін. р. | латунюва́ла |
| сер. р. | латунюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| латуньо́ваний |
| Безособова форма |
| латуньо́вано |
| Дієприслівник |
| латунюва́вши |
