| афакі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | афакі́чний | афакі́чна | афакі́чне | афакі́чні |
| родовий | афакі́чного | афакі́чної | афакі́чного | афакі́чних |
| давальний | афакі́чному | афакі́чній | афакі́чному | афакі́чним |
| знахідний | афакі́чний, афакі́чного | афакі́чну | афакі́чне | афакі́чні, афакі́чних |
| орудний | афакі́чним | афакі́чною | афакі́чним | афакі́чними |
| місцевий | на/в афакі́чному, афакі́чнім | на/в афакі́чній | на/в афакі́чному, афакі́чнім | на/в афакі́чних |