| | |
| легінюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | легінюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | легіню́ймо |
| 2 особа | легіню́й | легіню́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | легінюва́тиму | легінюва́тимемо, легінюва́тимем |
| 2 особа | легінюва́тимеш | легінюва́тимете |
| 3 особа | легінюва́тиме | легінюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | легіню́ю | легіню́ємо, легіню́єм |
| 2 особа | легіню́єш | легіню́єте |
| 3 особа | легіню́є | легіню́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| легіню́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | легінюва́в | легінюва́ли |
| жін. р. | легінюва́ла |
| сер. р. | легінюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| легінюва́вши |
